Додаток № 4 до закону № 578/2004 З. з.
Місія медичного працівника полягає у сумлінному, мужньому виконанні медичної професії з глибоким людським ставленням до людини, у відповідності до правових норм, доступних знань медичних та біомедичних наук та з урахуванням технічного й матеріального оснащення медичного закладу, в якому надається медична допомога.
Загальні обов’язки медичного працівника
(1) Корпоративним обов’язком медичного працівника є професійна турбота про здоров’я окремої людини та суспільства у відповідності до принципів людяності, у дусі поваги до людського життя від його початку до кінця з повагою до гідності людської особистості.
(2) Обов’язком медичного працівника є зберігати життя, захищати, підтримувати та відновлювати здоров’я, запобігати хворобам, полегшувати страждання незалежно від національності, раси, віросповідання, сексуальної орієнтації, політичної належності, соціального статусу, морального чи розумового рівня та репутації пацієнта.
(3) Медичний працівник у своїй професійній діяльності діє у відповідності до загальнообов’язкових правових норм.
(4) Обов’язком медичного працівника є залишатися незалежним, відповідальним і надійним у всіх професійних рішеннях.
(5) Медичний працівник допомагає пацієнтам реалізувати право на вільний вибір медичного працівника.
Медичний працівник і виконання його професії
(1) Медичний працівник у рамках своєї професійної компетенції виконує профілактичні, діагностичні та лікувальні процедури відповідно до сучасних наукових знань.
(2) Медичний працівник виконує свої обов’язки навіть у ситуаціях громадського лиха та при катастрофах природного або іншого характеру.
(3) Від медичного працівника не можна вимагати виконання або участі у такій процедурі, яка суперечить його сумлінню, за винятком випадків безпосередньої загрози життю або здоров’ю осіб. Якщо медичний працівник заявляє про відмову з сумління, він зобов’язаний повідомити про це свого роботодавця, а при наданні медичної допомоги — і своїх пацієнтів.
(4) Медичний працівник не має права призначати і застосовувати препарати, що викликають залежність, або такі, що мають допінгову дію, з не лікувальною метою.
(5) Медичний працівник у невиліковно хворих і вмираючих полегшує біль, поважає людську гідність, бажання пацієнта у відповідності до правових норм і полегшує страждання. Евтаназія та асистоване самогубство заборонені.
(6) Медичний працівник, який виконує професію, зобов’язаний дбати про свій професійний розвиток і постійно підвищувати кваліфікацію.
(7) Медичний працівник зобов’язаний під час професійної діяльності належним чином захищати медичну документацію від несанкціонованої зміни, знищення або зловживання.
(8) Медичний працівник не може самостійно або за домовленістю з іншими призначати недоцільні діагностичні, лікувальні або інші процедури.
(9) При призначенні та рекомендації ліків, медичних приладів і дієтичних продуктів, медичний працівник не повинен керуватися комерційними міркуваннями, а виключно знаннями медичної науки, професійним судженням, власним сумлінням і потребами пацієнта.
(10) Медичний працівник може брати участь у презентації медичних тем для громадськості, в пресі, на радіо і телебаченні та в обговоренні їх.
(11) Медичний працівник не може використовувати недостойні практики з метою розширення кількості пацієнтів. Заборонено ініціювати такі дії через інших осіб. Реклама і оголошення приватної практики, медичних закладів і використаних діагностичних та лікувальних методів дозволені. Реклама повинна бути правдивою, стриманою, виключно інформуючою та не повинна мати ознак недобросовісної конкуренції. Текст реклами і її публікація не повинні знижувати авторитет професії медичного працівника.
(12) Медичний працівник повинен усвідомлювати своє положення, свою роль у суспільстві та свій вплив на оточення.
Медичний працівник і пацієнт
(1) Медичний працівник виконує свої професійні обов’язки стосовно пацієнта.
(2) Медичний працівник поводиться з пацієнтом коректно, з розумінням, з повагою до інтимності та терпінням і не принижує себе до грубої або непристойної поведінки. Медичний працівник поважає пацієнта як рівноправного партнера з усіма громадянськими правами і обов’язками, включаючи відповідальність за своє здоров’я.
(3) Медичний працівник не може сприяти порушенню честі та гідності людини або брати участь у цьому. Кожен медичний працівник зобов’язаний повідомити відповідним органам про підозру в жорстокому або жорстокому поводженні та знущанні над пацієнтом, зокрема над неповнолітньою особою або особою, позбавленою дієздатності.
(4) Медичний працівник зобов’язаний у межах своїх компетенцій зрозуміло пояснити пацієнту або його законному представнику характер захворювання, передбачувані діагностичні та лікувальні процедури, включаючи ризики, прогноз і інші важливі обставини, які можуть виникнути під час діагностики та лікування.
(5) Медичний працівник зобов’язаний отримати інформовану згоду пацієнта, його законного представника або уповноваженого представника перед виконанням незворотного медичного втручання.
(6) Медичний працівник у жоден спосіб не може зловживати довірою та залежністю пацієнта. Вся інформація, отримана під час виконання професійних обов’язків, є конфіденційною протягом життя пацієнта, а також після його смерті.
Відносини між медичними працівниками
(1) Основою відносин між медичними працівниками є взаємне визнання окремих медичних професій, чесна, ввічлива і соціально коректна поведінка разом з критичною вимогливістю, повага компетенцій і визнання права на відмінну думку.
(2) Медичні працівники, які одночасно або послідовно обстежують, лікують або доглядають того самого пацієнта, співпрацюють між собою.
(3) Медичні працівники зобов’язані запросити іншого медичного працівника на консультацію, коли цього вимагають обставини і пацієнт з цим згоден. Вони мають право запропонувати особу консультанта. Висновки консультаційного обстеження повинні бути документовані письмово, і є обов’язок інформувати про них пацієнта з особливим акцентом у випадках, коли думки медичних працівників різняться.
(4) Медичні працівники не можуть надавати медичну допомогу за присутності особи, яка не є медичним працівником. Винятком з цих принципів є особа, яка допомагає медичному працівникові надавати першу допомогу, або особа, яка знаходиться в медичному закладі на навчанні, і інша особа, з присутністю якої пацієнт згоден.
(5) Медичний працівник не може підтримувати діяльність немедичного працівника, що виконує діяльність, яку може виконувати лише медичний працівник.
Лікар, стоматолог та інші працівники охорони здоров’я
(1) Лікар та стоматолог не можуть надавати медичну допомогу за присутності особи, яка не є лікарем або стоматологом і не належить до медичних працівників. Винятком з цих принципів є особа, яка допомагає лікарю або стоматологу надавати першу допомогу, або особа, яка навчається або працює у лікаря, і інша особа, з присутністю якої пацієнт згоден.
(2) Медичний працівник не може підтримувати осіб, що виконують діяльність, яку може виконувати лише медичний працівник.
Переклад: Людмила Ковальчук
Ця діяльність фінансується проектом Трансатлантичного фонду PROTEUS, співфінансованим Європейським Союзом.
